Є відома картина художника Іванова, котру він писав близько двадцяти років. І називається вона «Явлення Христа народу». Точніше, напевно, і не скажеш, і в буквальному, і в алегоричному, і у всіх інших можливих сенсах. Бо ключове слово – явлення, в даному випадку визначає все. Майже через дві тисячі років, в двадцятому столітті Світ отримав явлення, котре цілком можливо порівняти з приходом на Землю Спасителя.

Тільки тепер прийшли зразу четверо, ціла сім’я, про котру Світ взнав у двадцятім столітті, але пам’ять про це не зникне не те, що в віках, але в багатьох тисячоліттях. Сім’я Реріхів – це не тільки явлення, про яке вже сказано, але позначена і визначена в цьому приході і Епохальна планетарна перебудова. Достатньо згадати про те, що життя і діяльність сім’ї Реріхів співпала ( якщо це слово доречне) з завершенням Калі Юги (Темної Епохи), з початком і завершенням Армагеддону – кульмінацією Калі Юги.

Яким було двадцяте століття, — говорити немає необхідності, при всіх спробах темних сил перекрутити чи спотворити новітню історію – з цього вже нічого не вийде. Навіть при тих запамороченнях розуму, котрі вдалося нав’язати пітьмі більшості населення деяких країн, це явище тимчасове. Від всіх видів насилля, включаючи дві світових війни і всі інші види людського самознищення як наслідок повального безумства, за оцінкою автора цих рядків, було втрачено не менше ста мільйонів життів.

Понівечених же і покалічених людей і фізично, і що набагато страшніше – морально і духовно, за найскромнішими оцінками, понад мільярд. Як кажуть, коментарі зайві. Але в цій ситуації для спасіння не тільки людства, але і планети, Сили Світла повинні були здійснити дещо, чого історія до цього ніколи не знала. Як, між іншим, вона не знала і такої страшної і повальної деградації, затемнення свідомості і падіння морально-етичного і культурно-духовного рівня людства. Великі Вчителя людства, Білого Братства Шамбали, стверджують, що подібного падіння людство не знало за всю історію свого існування, з тих пір як люди на Землі.

А це не багато, не мало, а вже близько дев’ятнадцяти мільйонів років. Тому прихід одного або навіть двох чи трьох Вісників Шамбали до людей, як це бувало раніше, завдання такого масштабу вирішити не міг. В минулому столітті, безумовно, були представники Великого Білого Братства, і жили, і трудились серед людей, і вклад Їх безцінний, але повинно було мати місце явлення, для вирішальної і остаточної Перемоги Сил Світла.

Таким явленням і стала сім’я Реріхів. Більш могутньої батареї, яка складалась з однієї жінки і трьох чоловіків, ніколи раніше не було. Треба відмітити, що і в самому Білому Братстві співвідношення приблизно таке ж, всього двадцять п’ять Сестер і сімдесят сім Братів. Намагатися сказати в надзвичайно коротенькій публікації про те, що зробила сім’я Реріхів протягом життя – немислимо, у всякому разі для автора цих рядків.

Але в чому немає щонайменших сумнівів, так це в тому, що якби не було серед нас цієї сім’ї, то давно вже не було б ані нас, ані нашої планети. Ті, хто може отримати радість осягнення спадщини Реріхів, в цьому зможуть переконатись самі. Але ця велика радість дається не швидко, не легко і не просто.

Та по-іншому не може і не повинно бути, адже те, що легко дається, ніколи, як правило і не цінується. На завершення, для того щоб не наводити більше ніяких аргументів, більш ніж достатньо згадати слова – звернення, слова – напуття, слова – наказ Великого Владики Шамбали, які Він сказав на адресу сім’ї Реріхів: «Чотири Архангели, кубок несіть». На думку автора, інші слова тут недоречні.

Микола Іващенко, Київ, 25. 01. 2018 р.