Цей заголовок для переважної більшості читачів взагалі нічого не означає. Та й навіть для тих, кому якимось чином знайомі Вчення Живої Етики, теж не набагато більше. І лише для тих, хто мав велике щастя вивчити потаємні знання і осягнути їх хоча б у невеликому обсязі, він означає багато що – майже все.

У цьому заголовку зашифровано скорочене ім’я найвеличнішої жінки ХХ століття, котра дала світові те, що, по-перше, до неї не давав у такому викладенні ніхто, і по-друге те, що буде слугувати дороговказом людям, усьому людству, багатьом десяткам поколінь. А для обраних – стане сенсом і метою життя. Як говорив Христос — альфою і омегою. Ім’я жінки – Олена Іванівна Реріх, а вчення, яке вона принесла людству – Агні Йога. Саме тому її назвали Матір’ю Агні Йоги. Скорочено – М.А.Й.

Спробувати розповісти про це вчення в невеличкій публікації – чи навіть в більшій – річ нереальна. У всякому разі, на мій погляд. Та, мабуть, і не потрібна. Можна тільки привітати тих, хто вже долучився, а може, припав до цього живильного джерела величної життєствердної сили. Сили світла, любові, мудрості, добра і творення. Раджу тим, хто навіть нічого не чув про вчення Живої Етики (саме так перекладається назва «Агні Йога» і в цьому її сутність), не відкладати на потім і не шкодувати часу для його осягнення. І поспівчувати тим, хто свідомо чи несвідомо відкидає Вчення Живої Етики. У цьому випадку даремна допомога – хіба можна допомогти людині без її на те бажання? Більше того – коли відкидаються всі можливі спроби такої допомоги…

Все в людині є – світло і темрява, творення і руйнування, невгамовне тяжіння до знань і повна байдужість тупого невігластва. «О, людино, допоможи собі сама!» – закликає наймудріший вислів, давній, як і саме людство. Але ми сподіваємось на інше. На відпущення гріхів або щасливий випадок, на чиюсь милість або фортуну. Так простіше, легше, зручніше.Та все це безперспективно й нерозумно, егоїстично й навіть злочинно – так мислити, жити, такі канони наслідувати або їх сповідувати, і тим більше проповідувати. Незалежно від того, хто це робить і від кого це йде.

Тільки в поті духу (духовному), виявляючи волю й устремління, можна розраховувати на перемогу. Інакше нічого не вийде. І ніколи, в жодних галузях розвитку людства не було й, мабуть, не буде інакше. В цьому сутність еволюції. Перш за все – в законі жертви. За досягнення, за рух вперед треба платити. І платити сповна й завжди наперед, авансом. Самовідданою працею, незважаючи ні на що. Як правило, не завдяки, а всупереч. Усьому цьому можна і потрібно вчитися в Олени Іванівни. На її великому прикладі. Багатотомні видання (дякувати Богові, вони перевидаються), її листи, багато інших праць і, в першу чергу, «Агні Йога» – Вчення Живої Етики – безцінні. Це провідник у життя, значення якого зможуть оцінити лише прийдешні покоління. Нинішні, за невеликим винятком, поки що на це не здатні.

Мої слова звернені до тих, хто шукає відповіді на найскладніші питання буття. Його сенсу і мети. До тих, хто незалежно від свого соціального статусу, майнового становища, освіти – в цьому випадку не головних атрибутах -, готовий і має бажання вчитися. Долати, щоб осягнути. Осягнути відповідь на головне в житті запитання. Хто і що, і навіщо ти є, Людино? Чому ти була такою учора, такою є сьогодні і якою будеш завтра? І якою, і чому повинна бути завжди? На всі ці запитання дає найвичерпніші, найаргументованіші відповіді «Урусваті» (Світло Вранішньої Зірки), Матір Агні Йоги – це імена однієї й тієї ж жінки – Олени Іванівни Реріх.

5 жовтня 1955 року – дата її пам’яті. Дата, що була, є і обов’язково буде датою найсвітлішої пам’яті і подяки. Від усіх, хто її знає і любить. Адже вона любила і працювала, і жила для всіх.

Микола Дзюбак, м. Київ