Шлях до безсмерття. Книга перша
Ця книжка – спроба автора дати тільки мінімальне загальне уявлення про труди Тих, Хто Знає. Спроба поділитися власним досвідом осягнення тих істин, без усвідомлення яких людиною в повному розумінні цього слова стати неможливо, яких би висот у науці, бізнесі, політиці, мистецтві, релігії чи суспільній діяльності не досягла особистість. Найбільш складним для автора було в цій роботі не допустити викривлень того, що дано в першоджерелах, максимально скоротивши викладення взятих для книги положень, дати необхідне і достатнє хоч у малій мірі. Наскільки це вдалося – покаже майбутнє. Ця книжка скоріше преамбула, спроба запропонувати такий собі дороговказ у той Світ Знань, доторкнувшись до якого, може відкритися шлях до Істини. Це в деякому роді короткий конспект – викладення проштудійованих, і не раз, багатьох десятків томів, більша частина яких вказана в кінці книги. Звісно, прочитавши цю книжку, не буде ніяких підстав вважати себе хоча б щось грунтовно засвоївшим. Але є надія, що у тих, хто її прочитає (хай у небагатьох), виникне бажання вивчати, і дуже ретельно, Джерела, вказані в кінці книги, які, за глибоким переконанням автора, дадуть можливість осягнення Мудрості, а можливо, для когось і її надбання, разкриття в собі. І якщо подібне буде відбуватися, значить – мета досягнута. Стане зрозумілим, чому сьогодні на планеті мільярди освічених і так мало просвітлених. Мільярди інтелектуальних і всього жменька мудрих. І якщо раніше ми пишались або рівнялись на високий рівень цивілізованості тих або інших країн і захоплювались тим, чого досяг гомо сапієнс в цих країнах, то сьогодні змушені визнати, що на планеті існують і люди, і держави – цивілізовані дикуни. А гомо-сапієнс у більшості своїй перетворився в дуже інтелектуального і дуже ерудованого, але із згаслим серцем, а тому надзвичайно небезпечного для всіх і для себе… примітива. Також для когось стане зрозумілим, нарешті, що і як необхідно робити в житті, аби ситуацію для всього і всіх змінити на краще. Тому що те, що сьогодні сивочолі професори і академіки не хочуть і не можуть зрозуміти і прийняти, в недалекому майбутньому діти початкових класів будуть сприймати як обов’язкові і дуже бажані для опанування азбучні істини, й оперувати багатьма «неприйнятними» сьогодні для дуже вчених положеннями, як таблицею множення оперують школярі. Більше того, ці знання та їх застосування з самого раннього дитинства будуть природньою нормою. Тим же, для кого означена тема не цікава, достатньо обмежитися цією передмовою, а книжку цю не читати взагалі, або відкласти на майбутнє.