Иващенко Н.М. «Беспредельность сознания»
Непрестанная молитва
Безумные вера и неверие
Безумие
Беспредельность сознания
Безопасность и беспечность
Сім’я Реріхів
Є відома картина художника Іванова, котру він писав близько двадцяти років. І називається вона «Явлення Христа народу». Точніше, напевно, і не скажеш, і в буквальному, і в алегоричному, і у всіх інших можливих сенсах. Бо ключове слово – явлення, в даному випадку визначає все. Майже через дві тисячі років, в двадцятому столітті Світ отримав явлення, котре цілком можливо порівняти з приходом на Землю Спасителя.
Тільки тепер прийшли зразу четверо, ціла сім’я, про котру Світ взнав у двадцятім столітті, але пам’ять про це не зникне не те, що в віках, але в багатьох тисячоліттях. Сім’я Реріхів – це не тільки явлення, про яке вже сказано, але позначена і визначена в цьому приході і Епохальна планетарна перебудова. Достатньо згадати про те, що життя і діяльність сім’ї Реріхів співпала ( якщо це слово доречне) з завершенням Калі Юги (Темної Епохи), з початком і завершенням Армагеддону – кульмінацією Калі Юги.
Яким було двадцяте століття, — говорити немає необхідності, при всіх спробах темних сил перекрутити чи спотворити новітню історію – з цього вже нічого не вийде. Навіть при тих запамороченнях розуму, котрі вдалося нав’язати пітьмі більшості населення деяких країн, це явище тимчасове. Від всіх видів насилля, включаючи дві світових війни і всі інші види людського самознищення як наслідок повального безумства, за оцінкою автора цих рядків, було втрачено не менше ста мільйонів життів.
Понівечених же і покалічених людей і фізично, і що набагато страшніше – морально і духовно, за найскромнішими оцінками, понад мільярд. Як кажуть, коментарі зайві. Але в цій ситуації для спасіння не тільки людства, але і планети, Сили Світла повинні були здійснити дещо, чого історія до цього ніколи не знала. Як, між іншим, вона не знала і такої страшної і повальної деградації, затемнення свідомості і падіння морально-етичного і культурно-духовного рівня людства. Великі Вчителя людства, Білого Братства Шамбали, стверджують, що подібного падіння людство не знало за всю історію свого існування, з тих пір як люди на Землі.
А це не багато, не мало, а вже близько дев’ятнадцяти мільйонів років. Тому прихід одного або навіть двох чи трьох Вісників Шамбали до людей, як це бувало раніше, завдання такого масштабу вирішити не міг. В минулому столітті, безумовно, були представники Великого Білого Братства, і жили, і трудились серед людей, і вклад Їх безцінний, але повинно було мати місце явлення, для вирішальної і остаточної Перемоги Сил Світла.
Таким явленням і стала сім’я Реріхів. Більш могутньої батареї, яка складалась з однієї жінки і трьох чоловіків, ніколи раніше не було. Треба відмітити, що і в самому Білому Братстві співвідношення приблизно таке ж, всього двадцять п’ять Сестер і сімдесят сім Братів. Намагатися сказати в надзвичайно коротенькій публікації про те, що зробила сім’я Реріхів протягом життя – немислимо, у всякому разі для автора цих рядків.
Але в чому немає щонайменших сумнівів, так це в тому, що якби не було серед нас цієї сім’ї, то давно вже не було б ані нас, ані нашої планети. Ті, хто може отримати радість осягнення спадщини Реріхів, в цьому зможуть переконатись самі. Але ця велика радість дається не швидко, не легко і не просто.
Та по-іншому не може і не повинно бути, адже те, що легко дається, ніколи, як правило і не цінується. На завершення, для того щоб не наводити більше ніяких аргументів, більш ніж достатньо згадати слова – звернення, слова – напуття, слова – наказ Великого Владики Шамбали, які Він сказав на адресу сім’ї Реріхів: «Чотири Архангели, кубок несіть». На думку автора, інші слова тут недоречні.
Микола Іващенко, Київ, 25. 01. 2018 р.
Тільки тепер прийшли зразу четверо, ціла сім’я, про котру Світ взнав у двадцятім столітті, але пам’ять про це не зникне не те, що в віках, але в багатьох тисячоліттях. Сім’я Реріхів – це не тільки явлення, про яке вже сказано, але позначена і визначена в цьому приході і Епохальна планетарна перебудова. Достатньо згадати про те, що життя і діяльність сім’ї Реріхів співпала ( якщо це слово доречне) з завершенням Калі Юги (Темної Епохи), з початком і завершенням Армагеддону – кульмінацією Калі Юги.
Яким було двадцяте століття, — говорити немає необхідності, при всіх спробах темних сил перекрутити чи спотворити новітню історію – з цього вже нічого не вийде. Навіть при тих запамороченнях розуму, котрі вдалося нав’язати пітьмі більшості населення деяких країн, це явище тимчасове. Від всіх видів насилля, включаючи дві світових війни і всі інші види людського самознищення як наслідок повального безумства, за оцінкою автора цих рядків, було втрачено не менше ста мільйонів життів.
Понівечених же і покалічених людей і фізично, і що набагато страшніше – морально і духовно, за найскромнішими оцінками, понад мільярд. Як кажуть, коментарі зайві. Але в цій ситуації для спасіння не тільки людства, але і планети, Сили Світла повинні були здійснити дещо, чого історія до цього ніколи не знала. Як, між іншим, вона не знала і такої страшної і повальної деградації, затемнення свідомості і падіння морально-етичного і культурно-духовного рівня людства. Великі Вчителя людства, Білого Братства Шамбали, стверджують, що подібного падіння людство не знало за всю історію свого існування, з тих пір як люди на Землі.
А це не багато, не мало, а вже близько дев’ятнадцяти мільйонів років. Тому прихід одного або навіть двох чи трьох Вісників Шамбали до людей, як це бувало раніше, завдання такого масштабу вирішити не міг. В минулому столітті, безумовно, були представники Великого Білого Братства, і жили, і трудились серед людей, і вклад Їх безцінний, але повинно було мати місце явлення, для вирішальної і остаточної Перемоги Сил Світла.
Таким явленням і стала сім’я Реріхів. Більш могутньої батареї, яка складалась з однієї жінки і трьох чоловіків, ніколи раніше не було. Треба відмітити, що і в самому Білому Братстві співвідношення приблизно таке ж, всього двадцять п’ять Сестер і сімдесят сім Братів. Намагатися сказати в надзвичайно коротенькій публікації про те, що зробила сім’я Реріхів протягом життя – немислимо, у всякому разі для автора цих рядків.
Але в чому немає щонайменших сумнівів, так це в тому, що якби не було серед нас цієї сім’ї, то давно вже не було б ані нас, ані нашої планети. Ті, хто може отримати радість осягнення спадщини Реріхів, в цьому зможуть переконатись самі. Але ця велика радість дається не швидко, не легко і не просто.
Та по-іншому не може і не повинно бути, адже те, що легко дається, ніколи, як правило і не цінується. На завершення, для того щоб не наводити більше ніяких аргументів, більш ніж достатньо згадати слова – звернення, слова – напуття, слова – наказ Великого Владики Шамбали, які Він сказав на адресу сім’ї Реріхів: «Чотири Архангели, кубок несіть». На думку автора, інші слова тут недоречні.
Микола Іващенко, Київ, 25. 01. 2018 р.
Семья Рерихов
Есть известная картина художника Иванова, которую он писал около двадцати лет, и называется она «Явление Христа народу». Точнее, наверное, и не скажешь, и в буквальном, и в аллегорическом, и во все остальных возможных смыслах. Ибо ключевое слово – явление, в данном случае определяет все.
Спустя почти две тысячи лет, в двадцатом веке Мир получил явление, которое вполне сопоставимо с приходом на Землю Спасителя. Только теперь пришли сразу четверо, целая семья, о которой Мир узнал в двадцатом веке, но память об этом не исчезнет не то, что в веках, но во многих тысячелетиях.
Семья Рерихов – это не только явление, о котором уже сказано, но обозначено и предопределено в этом приходе и Эпохальное планетарное переустройство. Достаточно вспомнить о том, что жизнь и деятельность семьи Рерихов совпала (если это слово уместно) с завершением Кали Юги (Темной Эпохи), с началом и завершением Армагеддона – кульминации Кали Юги. Каким был двадцатый век, — говорить нет необходимости, при всех попытках темных сил исказить или извратить новейшую историю — из этого уже ничего не выйдет.
Даже при тех умопомрачениях, какие удалось тьме навязать большинству населения некоторых стран, это явление временное. От всех видов насилия, включая две мировые войны и все иные виды человеческого самоуничтожения в результате повального безумия, по оценке автора этих строк, было потеряно не менее ста миллионов жизней.
Изуродованных же и искалеченных людей и физически, и что еще более страшно — морально и духовно, по самым скромным оценкам, более миллиарда. Как говорят, комментарии излишни. Но в этой ситуации для спасения не только человечества, но и планеты, Силы Света должны были предпринять нечто, чего никогда прежде история не знала.
Как, впрочем, она не знала и такой страшной и повальной деградации, затемнения сознания и падения морально-нравственного и культурно-духовного уровня человечества. Великие Учителя человечества, Белого Братства Шамбалы, утверждают, что подобного падения человечество не знало за всю историю своего существования с тех пор, как люди на Земле. А это ни много, ни мало, а уже около девятнадцати миллионов лет.
Поэтому приход одного или даже двух или трех Вестников Шамбалы к людям, как это бывало ранее, задачу такого масштаба решить не мог. В прошлом веке, безусловно, были представители Белого Братства, и жили, и трудились среди людей, и вклад Их неоценим, но должно было иметь место могучее явление, для решающей и окончательной Победы Сил Света. Таким явлением и стала семья Рерихов.
Более могучей батареи, состоящей из одной женщины и трех мужчин, раньше не было. Надо заметить, что и в самом Белом Братстве соотношение примерно такое же, всего двадцать пять Сестер и семьдесят семь Братьев. Пытаться сказать в кратчайшей публикации о том, что сделала семья Рерихов в течение жизни — немыслимо, во всяком случае, для автора этих строк. Но в чём нет ни малейшего сомнения, так это в том, что не будь среди нас этой семьи, то давно бы уже не было ни нас, ни самой планеты нашей.
Те, кто смогут получить радость постижения наследия семьи Рерихов, в этом смогут убедиться сами. Но эта великая радость дается не быстро, не легко и не просто. Да по — иному и не может, и не должно быть, ведь то, что легко дается, никогда и не ценится. В завершение, для того, чтобы не приводить больше никаких аргументов, более чем достаточно вспомнить слова – обращение, слова – напутствие, слова – наказ Великого Владыки Шамбалы, которые Он адресовал семье Рерихов: «Четыре Архангела, кубок несите». Думается, другие слова здесь излишни.
Николай Иващенко, Киев, 25. 01. 2018 г.
Спустя почти две тысячи лет, в двадцатом веке Мир получил явление, которое вполне сопоставимо с приходом на Землю Спасителя. Только теперь пришли сразу четверо, целая семья, о которой Мир узнал в двадцатом веке, но память об этом не исчезнет не то, что в веках, но во многих тысячелетиях.
Семья Рерихов – это не только явление, о котором уже сказано, но обозначено и предопределено в этом приходе и Эпохальное планетарное переустройство. Достаточно вспомнить о том, что жизнь и деятельность семьи Рерихов совпала (если это слово уместно) с завершением Кали Юги (Темной Эпохи), с началом и завершением Армагеддона – кульминации Кали Юги. Каким был двадцатый век, — говорить нет необходимости, при всех попытках темных сил исказить или извратить новейшую историю — из этого уже ничего не выйдет.
Даже при тех умопомрачениях, какие удалось тьме навязать большинству населения некоторых стран, это явление временное. От всех видов насилия, включая две мировые войны и все иные виды человеческого самоуничтожения в результате повального безумия, по оценке автора этих строк, было потеряно не менее ста миллионов жизней.
Изуродованных же и искалеченных людей и физически, и что еще более страшно — морально и духовно, по самым скромным оценкам, более миллиарда. Как говорят, комментарии излишни. Но в этой ситуации для спасения не только человечества, но и планеты, Силы Света должны были предпринять нечто, чего никогда прежде история не знала.
Как, впрочем, она не знала и такой страшной и повальной деградации, затемнения сознания и падения морально-нравственного и культурно-духовного уровня человечества. Великие Учителя человечества, Белого Братства Шамбалы, утверждают, что подобного падения человечество не знало за всю историю своего существования с тех пор, как люди на Земле. А это ни много, ни мало, а уже около девятнадцати миллионов лет.
Поэтому приход одного или даже двух или трех Вестников Шамбалы к людям, как это бывало ранее, задачу такого масштаба решить не мог. В прошлом веке, безусловно, были представители Белого Братства, и жили, и трудились среди людей, и вклад Их неоценим, но должно было иметь место могучее явление, для решающей и окончательной Победы Сил Света. Таким явлением и стала семья Рерихов.
Более могучей батареи, состоящей из одной женщины и трех мужчин, раньше не было. Надо заметить, что и в самом Белом Братстве соотношение примерно такое же, всего двадцать пять Сестер и семьдесят семь Братьев. Пытаться сказать в кратчайшей публикации о том, что сделала семья Рерихов в течение жизни — немыслимо, во всяком случае, для автора этих строк. Но в чём нет ни малейшего сомнения, так это в том, что не будь среди нас этой семьи, то давно бы уже не было ни нас, ни самой планеты нашей.
Те, кто смогут получить радость постижения наследия семьи Рерихов, в этом смогут убедиться сами. Но эта великая радость дается не быстро, не легко и не просто. Да по — иному и не может, и не должно быть, ведь то, что легко дается, никогда и не ценится. В завершение, для того, чтобы не приводить больше никаких аргументов, более чем достаточно вспомнить слова – обращение, слова – напутствие, слова – наказ Великого Владыки Шамбалы, которые Он адресовал семье Рерихов: «Четыре Архангела, кубок несите». Думается, другие слова здесь излишни.
Николай Иващенко, Киев, 25. 01. 2018 г.
